Нотатки так собі:

Здається:


Після програшу Українських футболістів в матчах плей-оф за право виходу у фінальну частину ЧС 2014 року збірній Франції ми бачили багато аналітичних телепередач. Фахівці шукали причини непотрапляння на чемпіонат світу в помилках зі складом, у відсутності патріотизму у спортсменів, в погану організацію футболу в Україні ... Здається, був прорахунок з підбором футболістів до гри в належному функціональному стані, у високій спортивній формі.

Запрошення іноземних гравців в Українські клуби не може бути виправдано тільки інтересом глядачів до досягнень зарубіжних виробників, але і тим, що місцева молодь переймає у них (сподіваємося) краще. Здається, перш за все, професійне ставлення до справи. Запрошення іноземних тренерів не виправдано ні тим, ні іншим. Глядачі ходять на стадіони не на них. Професіоналів своїх в Україні достатньо. Здається, на те є інші причини.
Як відомо в Україні, крім футболу є ще дві біди. Якщо йти за аналогією, то в Україні, треба поміняти всіх дурнів вищої ланки на іноземних фахівців. Здається, що тоді дурні переведуться в усіх ланках і, наприклад дороги в раз стануть хорошими.

Інформація до роздумів:

Однак, якщо серйозно, будь-яка робота з молоддю (зі спортсменами) вимагає від тренера прекрасного володіння мовою. Часто слово тренера, може виявитися дуже важливим для моральної атмосфери в команді, для відносин гравців до тренувального процесу, при появі у них депресивного стану, особливо на тлі втоми в змагальному періоді. Добре, якщо тренер вміє правильно підібраним і вчасно сказаним, а іноді і міцним слівцем погасити назріваючий конфлікт.

Мені пощастило в житті зустрітися з багатьма тренерами середньої ланки, які володіли великим почуттям гумору, вміли в потрібний момент відпустити жартівливу репліку, і це імпонувало спортсменам.

© 2018 Фізкультурно-спортивний клуб "Зірка"